Тренінг. Заняття 4. «КОНФЛІКТ – МИСТЕЦТВО ВЗАЄМОДІЇ!»

Посилання на тренінг: 
https://docs.google.com/document/d/1q0_0stPS0tw-ipyRXEpgm1T5pdinrc0B/edit?usp=sharing&ouid=118026546539068717632&rtpof=true&sd=true

Тренінг . Заняття 4.  «КОНФЛІКТ – МИСТЕЦТВО ВЗАЄМОДІЇ!»

Мета тренінгу: поглибити знання підлітків про конфлікт; сприяти формуванню позитивного ставлення до людей, розвиток навичок поведінки в конфліктних ситуаціях; розвиток умінь контролювати власні емоції та дії.

• заняття

Вступ (5 хв) Тренер  вітається і розповідає про мету і завдання сьогоднішнього тренінгу.

Психолог. Доброго дня усім! Сьогодні в нас буде дуже потрібне заняття тема якого – «Конфлікт – мистецтво взаємодії».

Маю надію, що сьогодні ви зможете більше дізнатися про особливості поведінки в конфлікті, причини його виникнення, опануєте вміннями, які допоможуть розумно діяти у конфліктних ситуаціях в майбутньому.

Французький письменник Антуан-де-Сент Екзюпері говорив, що кожна людина володіє величезною розкішшю, якою є спілкування. Однак через недостатність вмінь нею користуватися, людина часто потрапляє в конфліктні ситуації.

Сьогодні ви маєте чудову можливість стати багатшими, але не матеріально, а інтелектуально, духовно, переглянувши свою поведінку у стосунках з тими, з ким взаємодієте.

Вправа «Вітання»

Пропоную почати наше заняття з традиційного привітання, але за традиціями японців (поклон), африканців (вітаються ліктями ), европейців (рукостискання)

2. Вправа «Правила роботи в групі»  (3 хв)

Пишемо на дошці, учасники голосуванням схвалюють правила

Пропоную такі:

1. «Тут і тепер» - предметом розмови можуть бути тільки емоції, думки, почуття, що відбуваються в даний момент.

2. «Один в ефірі» - поважати думку іншого, говорить тільки один, я в цей момент слухаю.

3. «Принцип Я» - всі висловлювання будуються з використанням особових займенників - «мені здається», «я думаю».

4. «Конфіденційність» - все, що говориться в групі, повинно залишатися всередині групи.

5. «Регламент» - дотримуватись часу, говорити тільки по темі.

6. Бути чемними, активними та відвертими.

7. Відключені мобільні телефони.

8. Пропозиції учасників ........

3.Вправа очікування «Кораблики» (5 хв).

Мета: визначити сподівання учасників від тренінгу, з’ясувати відповідність заняття потребам аудиторії.

Хід вправи: Учасники на стікерах, які вирізані у формі корабликів, записують свої очікування від тренінгу. Кожен по черзі підходить до фліп-чарта та приклеює свій корабель на плакат з зображенням моря.

4.Інформаційне повідомлення «Конфлікт» (3 хв)

Всі люди різні. І тому між ними час від часу виникають конфлікти.

Під час конфлікту люди сваряться та ображають одне одного. Отже, конфлікт – це суперечка, яка може призвести до бійки.

Конфлікт – це зіткнення сторін, наприклад двох чи більше  людей з різними думкам, інтересами, поглядами, бажаннями.

Конфлікти є частиною повсякденного життя. Вони бувають різні… Конфлікт між двома людьми, конфлікт між людиною та цілою групою, між групами, націями, державами.  Проблемою сам по собі конфлікт не є.  Вона скоріше полягає в тому, як ми на нього реагуємо. І негативні наслідки конфлікту скоріше залежать від небажання або невміння людини їх правильно вирішувати. Невміння спілкуватися посилює суперечку і призводить до опору.

Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний поштовх, коли одна із сторін починає діяти, зачіпаючи інтереси іншої.

Найпоширеніші типи конфліктів:

1. Внутрішньоособистісний – боротьба людини із самою собою (сумніви, внутрішні суперечності).
2. Міжособистісний – суперечки між двома або більше людьми через розбіжність інтересів, характерів чи цінностей.
3. Груповий – протистояння між різними групами людей (наприклад, конфлікти в колективі, класі).
4. Соціальний – широкий конфлікт між соціальними верствами, націями, державами (економічні, політичні, етнічні конфлікти).

5. Вправа «Дерево конфлікту» (10 хв)

Мета: визначити причини виникнення конфліктів та їх наслідки.

Форма: робота в групах.

Психолог. Потреба у спілкуванні з однолітками є цілком природною для вашого віку. Однак без непорозумінь та жвавих суперечок напевно не обходиться. Суперечки іноді загострюються так, що мирним шляхом їх уже дуже важко вирішити. І, як правило, сварка – це ніби  вершина айсбергу, більша частина якого схована глибоко у воді і часто незрозуміла.

 Давайте поміркуємо з вами, які ж причини сварок, суперечок між однолітками можуть бути і назвемо їх наслідки (не менше п’яти).

Форма: групова робота.

Хід виконання: психолог просить учасників поділитися на 2 групи: перша працює над причинами виникнення конфліктів, друга – над наслідками.

Після виконання здійснюється обговорення.

Можливі причини сварок (коріння дерева):

• небажання поставити себе на місце іншого;
• невміння поступатися;
• неприйняття чужої думки;
• нехтування правами іншої людини;
• прагнення домінувати;
• невміння слухати інших;
• свідоме прагнення скривдити когось з метою насолоди;
• нерозуміння;
• нещирість;
• схильність до поширення пліток;
• вживання образливих слів, прізвиськ;
• невміння керувати емоціями.

Обговорення:

- Про які сторони особистості показує така поведінка людини?

- Що дає нам робота з визначення причин конфліктів особисто для кожного із нас?

Психолог. Якщо ми подивимося на причини, то зрозуміємо, що сварки найчастіше виникають через те, що люди не володіють культурою спілкування і часто використовують конфліктогени в своїх діях (слова або дії, які породжують конфлікт).

Проаналізувавши причини конфліктів, ми повинні визначити для себе особисто, чи не ми самі є часто винуватцями неприємних історій у взаємодії із своїми однокласниками і що ми розповідаємо оточуючим, коли так поводимось. Тобто, навіть не задумуючись над цим, ми показуємо себе іншим у найгіршому образі. І варто пам’ятати, що всі образи, послані нами комусь, неодмінно до нас повернуться. Тому якщо ми не хочемо подібної поведінки по відношенню до себе, потрібно і себе гідно поводити.

Представлення групою наслідків конфлікту (плоди-яблука):

- втрата хороших стосунків;

- хвороби;

- стрес;

- поганий настрій;

- приниження, порушення прав інших;

- насильство.

Психолог звертає увагу учасників на те, що більшість продемонстрованих наслідків конфлікту мають негативний характер, а отже потрібно вчитися бачити позитивні аспекти і вміти знаходити вихід. І все це залежить насамперед від самої людини, від її ставлення до опонента, цілей, які вона переслідує у конфлікті.

6. Руханка  «Оплески» (5 хв)

Мета: дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити.

Хід вправи: тренер розміщує учасників на стільцях колом, послідовно кілька разів пропонує підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся. Наприклад,

«Підведіться з місць усі ті, хто любить морозиво». Оплески! «Дякую, сідайте».

Підведіться з місць усі ті, хто має домашнього улюбленцяя.

Підведіться з місць усі ті, хто любить дивитися фентезі .

Підведіться з місць усі ті, хто любить читати.

Підведіться з місць усі ті, хто має брата чи сестру.

Підведіться з місць усі ті, хто має світле волосся.

Підведіться з місць усі ті, хто був за кордоном.

Підведіться з місць усі ті, хто має блакитні очі.

Підведіться з місць усі ті, хто любить гуляти під дощем.

Підведіться з місць усі ті, кому подобаються м΄ясні страви.

Підведіться з місць усі ті, хто любить котів.

Підведіться з місць усі ті, хто боїться павуків.

Підведіться ті, хто вважає себе щасливою людиною..

7. Мозковий штурм «Чи може конфлікт мати позитивний сенс? Коли це можливо?» (5 хв)

Мета: сформувати усвідомлення позитивних сторін конфліктів

Хід виконання:

Позитивні сторони конфлікту:

Позитивні аспекти конфлікту:

1. Стимулює розвиток – конфлікти допомагають людям переглянути свої погляди, шукати нові підходи та вдосконалювати комунікативні навички.
2. Допомагає виявити проблеми – через суперечку стає очевидним те, що довгий час ігнорувалося або приховувалося.
3. Формує взаєморозуміння – відкритий діалог у конфліктній ситуації дає змогу краще зрозуміти позиції та потреби інших людей.
4. Сприяє зміцненню стосунків – конфлікти, вирішені мирним шляхом, роблять стосунки міцнішими та довірливішими.
5. Розвиває навички комунікації – допомагає людям навчитися висловлювати свої думки, слухати інших і знаходити компроміси.
6. Мотивує до змін – часто конфлікти стають поштовхом до змін у житті, організації чи суспільстві.
7. Вчить управляти емоціями – конструктивне вирішення суперечок допомагає контролювати емоції та розвивати емоційну зрілість.
8. Сприяє появі нових ідей – у процесі суперечки народжуються нові підходи, ідеї та рішення.
9. Згуртування однодумців.
10. Стимулювання активності.

Головне – вміти конструктивно вирішувати конфлікти, щоб отримати з них користь, а не руйнування.

Психолог. У конфліктній ситуації люди поводяться по-різному: хтось активно доказує свою невиновність, прагне домогтися тільки своїх цілей і завдати шкоди іншому, а хтось може змиритися з чиєюсь думкою, так і не відстоявши свою позицію. І буде вирішення конфліктної ситуації негативним чи позитивним, залежить часто від моделі поведінки людини у конфлікті.

А зараз ми з вами проведемо тестування і дізнаємось про вашу поведінку в конфлікті.

8. Вправа «Яблучко і черв'ячок» (2 хв)

Мета: діагностувати стиль поведінки у конфлікті

Хід виконання: «Сядьте зручніше, закрийте очі і уявіть на хвилину, ніби Ви - яблуко. Стигле, соковите, красиве, ароматне, наливне яблучко, яке мальовничо висить на гілочці. Всі милуються Вами, захоплюються. Раптом звідки не візьмись, підповзає до Вас черв'як. І каже: «Зараз я тебе буду їсти!» Що б Ви відповіли черв'яку? Чи дозволили б Ви йому Вас вкусити чи може надкусити? А може черв’ячок з’їв би Вас повністю? Чи Ви впали на нього і роздавили?». Відкрийте очі і запишіть свою відповідь.

9.Міні-повідомлення «Стилі поведінки в конфлікті» (10 хв)

Мета: ознайомити із стилями поведінки людей у конфлікті

Кардинальним (принциповим) значенням в питанні вирішення конфлікту є вибір стратегії виходу з нього. Виділяють п’ять таких стратегій.

 Конкуренція – це прагнення до обстоювання своїх інтересів на шкоду іншому. Поведінка людей із таким стилем поведінки – це «поведінка  акули». Вони будь-якою ціною готові добиватися своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують, їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає другого, який програє. Вони хочуть бути переможцями.

Пристосування – це принесення в жертву власних інтересів заради іншого. Нагадує «плюшевого ведмедика». Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували, тому готові відмовитися від своїх цілей, аби зберегти стосунки з іншими.

Компроміс – це поступка у відповідь на поступку («Я тобі, ти – мені»). Компроміс як стратегію виходу з конфлікту необхідно застосовувати у випадку, коли сторони хочуть досягти згоди, врегулювати відносини. Це подібно поведінці лисиці. Вони пожертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх цілей.

Уникнення – це відсутність прагнення як до кооперації, так і до досягнення власної мети. Стратегія уникнення зазвичай реалізується, якщо конфлікт не зачіпає прямих інтересів сторін і немає необхідності відстоювати свої права. Уникнення – «стратегія черепахи».

Співпраця – це вибір альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін. Людей, які займають таку позицію, називають «мудрими совами».

Психолог. Тепер, коли вам відомі способи виходу з конфліктної ситуації давайте проілюструємо їх результатами нашої вправи «Яблуко і черв'ячок».

Приклади відповідей:

Конкуренція: «Зараз як упаду на тебе і розчавлю!»

Уникнення: «Он, подивися, яка там симпатична груша!»

Компроміс: «Ну, добре, відкуси половинку, решту залиш моїм улюбленим господарям!»

Пристосування: «Така видно вже в мене доля тяжка!»

Співпраця: «Подивися, на землі є вже яблука, що впали, ти їх їси, вони теж смачні!»

Обговорення:

- Як ви вважаєте, за якого стилю поведінки під час конфлікту людина емоційно тисне на опонента?

- Як цей стиль впливає на емоційний стан учасників?

- Який стиль поведінки, на вашу думку, є конструктивним?

Психолог. Уникнення відрізняється мінімальним, практично нульовим показником наполегливості в задоволенні власних інтересів. Конкуренція характеризується максимальною наполегливістю в задоволенні своїх інтересів. Співпраця об’єднує максимальну наполегливість у задоволенні як власних інтересів у конфлікті, так і інтересів іншої сторони.

10. Рухлива гра «Перевтілення» (5 хв)

Мета: переключити учасників із розумової діяльності на активну фізичну, щоб вони мали змогу відпочити.

Хід виконання: психолог каже, що дітям буде потрібно рухатися відповідно до тих фраз, які він зачитуватиме. Можна, щоб діти почерзі тягнули фінт і зображали те, що написано

Уявляємо і зображаємо в русі:

• тигра, який пробирається у джунглях;
• Вогонь, що розгорається і гасне.
• орла, що летить над скелями;
• королеву Франції;
• каструлю, у якій щось кипить.
• Кенгуру, який стрибає через кущі.
• Змія, що повільно повзе по землі.
• Хвиля, що набігає на берег.
• Дощик, що перетворюється у зливу.
• Спортсмен, що підіймає важку штангу.
• Детектив, що уважно шукає підказки.
• Старий годинник, що цокає і відраховує час.
• Кухар, який швидко готує їжу.
• Жонглер, що кидає м'ячі в повітря.

Психолог. Ми вже говорили про те, що поява конфліктів та тривале їх існування пов’язані із недостатньо сформованими навичками спілкування, вміннями ставити себе на сторону інших, розуміти його позицію.

Згадаймо, кого найчастіше звинувачують люди у конфлікті: себе чи опонента? Здебільшого ми вказуємо іншому на його вину і часто використовуємо слово «Ти».

Пропоную розглянути одну із можливих  технік спілкування, яка допомагає вирішувати конфлікту ситуацію.

11. Інформаційне повідомлення. Техніка «Я-висловлювання» (10 хв)

Мета: формування розуміння способу формулювання власних інтересів у такий спосіб, щоб бути почутим іншою особою.

Матеріали: сценарій рольової гри; фліп-чарт з презентацією «Я-висловлювання».

Психолог просить двох добровольців відтворити ситуацію, що описує відмінність між «Я-висловлюванням» та «Ти-висловлюванням».

Після першої сценки психолог запитує учнів, що вони помітили з точки зору мовної стилістики, міміки та жестикуляції учасників сценки. Потім, пояснює, що в даному випадку учасники сценки використовували так зване «Ти-твердження», яке зазвичай передає почуття роздратованості, докору або осуду дій іншої людини і замість спрямованості на вирішення ситуації, лише породжує захисні та агресивні реакції учасників конфлікту. Психолог запитує учнів, чи вважають вони, що Сніжана та Марина зможуть владнати свій конфлікт. Після обговорення запрошуються добровольці для інсценування сценки №2.

Після цього проводиться дискусія щодо того, в чому полягала різниця між першим та другим діалогами. Психолог презентує учасникам формулу «Я-висловлювання» та мету застосування даної техніки в конфліктній ситуації, наводить декілька прикладів формулювання «Я-висловлювання» (бажано, з власного досвіду). Варто також пояснити, що за допомогою «Я-висловлювання» можна передати свої інтереси, почуття стосовно ситуації, не звинувачуючи і не критикуючи при цьому іншу людину.

Питання для обговорення:

• В чому полягає різниця між першою та другою сценками?
• Як би ви зреагували, якщо б до вас звернулися так, як у сценці 1? А в сценці 2?
• Які недоліки застосування «Ти-твердження» під час конфлікту?
• Які переваги застосування «Я-твердження» під час конфлікту?

Інформація для психолога. Сценарій рольової гри

ВАРІАНТ 1

Сценка №1. «Ти-висловлювання»

СНІЖАНА: Не можу повірити, що ти забула взяти з собою наші костюми. В тебе пам'ять, як у маленької дитини! Завжди підводиш і ніколи нічого не робиш своєчасно! І як тепер нам виступати?

МАРИНА: Але ж ти відмовилася допомагати мені із оздобленням наших костюмів. Через це мені довелося до самої ночі пришивати всі паєтки, і я ледве не запізнилася сьогодні на перший урок. Я дуже поспішала, що забула про костюми. Я не вважаю, що я винна.

Сценка №2. «Я-висловлювання»

СНІЖАНА: Марино, я дуже засмучена, що ти забула взяти наші костюми. Без них ми не зможемо гарно виступити. Мені дуже хотілося б, щоб якимось чином ми отримали їх ще до початку концерту.

МАРИНА: Мені дуже шкода, що я забула їх дома. Я не хотіла запізнюватися і дуже поспішала сьогодні вранці. Прекрасно розумію, що без костюмів ми не зможемо вразити глядачів. У мого тата сьогодні вихідний. Може попросимо його привезти костюми до школи?

ВАРІАНТ 2

Сценка №1. «Ти-висловлювання»

ЛІЗА: Не можу повірити, що ти всім розказала про наше листування з Аркадієм. В тебе язик, як помело! Завжди розбазікаєш і ніколи не тримаєш язик за зубами! Аркадій тепер зі мною не розмовляє. І як тепер тобі довіряти?

АРИНА: Але ж ти не просила в мене нікому не розповідати. Навпаки, ти розповідала із таким захопленням, наче хотіла, щоб всі дізналися і навіть  заздрили тобі. Через це я вирішила розказати нашим знайомим. Сама винна. Треба попереджати.

Сценка №2. «Я-висловлювання»

ЛІЗА: Арино, я дуже засмучена, що ти розповіла про листування з Аркадієм нашим друзям. Мені дуже хотілося б, щоб ти більше нікому не розповідала про те, що я тобі говоритиму. Тоді я зможу повністю тобі довіряти як подрузі.

АРИНА: Мені дуже прикро, що я тебе так засмутила. Я не подумала, що через це у тебе можуть виникнути проблеми і не втрималась від обговорення. Прекрасно розумію, що без довіри ми не зможемо бути хорошими подругами. Можливо я вибачусь перед Аркадієм і все йому поясню?

Інформація для психолога. Формула «Я-твердження»

Психолог розповідає, що в конфліктній ситуації, коли людина переживає негативні емоції, з'являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення своїх почуттів і здатність сказати про них близькій людині. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я-висловлювання». Це усвідомлення  власного стану, викликаного ситуацією, що склалася. Використання під час спілкування «Я-усвідомлення» допомагає висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте: «Я дуже злюся, коли ти не приходиш вчасно» та «Ти знову спізнився?!»). Я-висловлювання - це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу. Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це - моя проблема, що я роздратована, це - мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо розуміти, що «Я-висловлювання» конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

Структура «Я-висловлювання»

Воно складається з чотирьох основних компонентів:

1. Факт – що саме сталося без оцінок і звинувачень.
2. Почуття – що ви відчуваєте у цій ситуації.
3. Причина – чому це важливо для вас.
4. Побажання – як можна вирішити ситуацію.

На листку А4 закріплюється на дошці. Учасникам пропонується самим сформувати речення за зразком.

12. Вправа «Конверт непорозумінь» (10 хв)

Психолог пропонує учасникам сформулювати «Я-твердження» до наведених на папері ситуацій.

Учасники працюють самостійно 3 хвилини.

Після закінчення самостійної роботи, психолог пропонує озвучити власні напрацювання. Доцільно дати можливість 2-3 учасникам зачитати свої варіанти одного і того ж твердження. Психолог повинен слідкувати, щоб усі частини «Я-висловлювання» були присутні у формулюваннях учасників. У разі, якщо щось пропущене, він пропонує групі покращити варіант «Я-висловлювання» - додати ту частину, якої не вистачає.

Ситуації для опрацювання:

1.Друг відмовився від твоєї пропозиції погуляти, сказав, що треба готуватися до контрольної. Потім його бачили у компанії інших друзів. Тепер ти почуваєшся зрадженим.

2. Твій знайомий має звичку постійно тебе штовхати, коли до тебе звертається – тобі це набридло, до того ж у тебе болить плече. Ти відчуваєш, що твій терпець от-от увірветься і ти даси йому здачу .

3. Під час перерви ви грали в гру з друзями. Ви порушили правила, бо не до кінця їх зрозуміли. Ініціатор гри звинуватив вас у цьому і принизив перед всіма гравцями.

Обговорення:

• Чому важливо, щоб «Я-висловлювання» включало усі зазначені вище частини (дивись попередню вправу)? Що буде, якщо пропустити одну з частин «Я-твердження»?
• Які помилки можна зробити, формулюючи «Я-твердження»?
• Чи важко було виконувати завдання?

Психолог. Отже, одними із головних правил успішного вирішення конфліктів є:

1) вміння детально та об’єктивно описувати те, що не влаштовує у конфліктній ситуації (пункт «факт із «Я-повідомлення»);

2) повідомлення про власні почуття в тій ситуації;

3) внесення конкретних пропозицій щодо вирішення ситуації («Я хотів би..), («Я Вас прощу…»).

Зараз ми з вами спільно виведемо ще одне правило вирішення конфліктів. І допоможе нам у цьому наступна вправа .

12. Вправа «Картинки-перевертні» (5 хв)

Мета: формування розуміння наявності різних «правильних» точок зору в конфлікті.

Хід виконання: психолог пропонує учасникам розглянути «картинки-перевертні» (молода жінка - стара бабуся, качка – заєць) і просить учасників сказати, що вони бачать на зображенні. Думки, стосовно того, що намальовано на картинках, зазвичай, різняться: хтось бачить тільки молоду жінку, хтось – бабусю і т.д.

В конфліктній ситуації сторони упереджено сприймають реальність і бачать тільки факти, що підтверджують їх інтерпретацію конфлікту.

Насправді, кожен із запропонованих малюнків включає по два малюнки – це і є суть висновку. Повна картина складається з точок зору різних людей. Розв’язання конфлікту можливе тоді, коли учасники побачать «повну картину», спробують зрозуміти точку зору одне одного. 

Обговорення:

• Чи існує правильний спосіб бачення цих картинок-перевертнів?
• Чому так важливо визнавати, що будь-яку ситуацію можна розглядати з різних сторін?
• кщо вони бачать одну ситуацію по-різному?

Психолог. Отже, ще одне правило, яким потрібно користуватися для вирішення спірної ситуації – дивитися на ситуацію очима опонента.

13. Руханка «Мокрий собака»  (1 хв)

Мета: зняти психоемоційне напруження, створити позитивну атмосферу.

Хід виконання. Ведучий пропонує учасникам утворити коло й уявити таке: «Ви мокрий собака, який вийшов із води. Зараз струсіть воду з голови, тепер із правої лапи, з лівої, із задніх лап, з усього тіла». 10 секунд на кожну частину тіла

14. Вправа “Малюнок удвох” (10 хв)

 Учасники діляться на пари. Кожна пара отримує лист паперу. З цієї миті і до закінчення вправи розмовляти не можна.

Необхідно узяти одну ручку удвох і так, щоб обидва партнери тримали її, намалювати малюнок на вільну тему.

Готові малюнки обговорюються за принципом, “чому намалювали саме це”,  “хто що малював”, “як вам малювалося” і так далі З'ясовується, що діти поводилися в цій ситуації абсолютно по-різному: хтось “рвався в бій” і малював сам, ігноруючи партнера; хтось намагався вгадати наміри іншого і запропонувати свої ідеї, хтось байдуже малював “по черзі”, а хтось взагалі віддав малюнок на відкуп напарникові.

Чому це так? Виявляється: у тих ситуаціях, в яких наші інтереси не збігаються з інтересами іншої людини (а саме так виникає конфлікт!), можна поводитися абсолютно по-різному.

15. Вправа «Асоціації» (2хв)

Учасникам говориться  слово-іменник (поняття з заняття – «Конфлікт»). Перший учасник вголос говорить асоціацію (першу прийшла на думку) на почуте слово. Другий дає асоціацію слово сусіда, третій – слово другого і т.д.

16. Вправа: "Міст через конфлікт" (5 хв)

1. Розділіть учасників на 2 команди, наприклад, по 3 особи.
2. Кожна команда — це "берег" конфлікту. Їхнє завдання — побудувати "міст", щоб досягти порозуміння.
3. Ведучий дає ситуацію конфлікту (приклади нижче).
4. Команди мають обговорити між собою варіанти вирішення та домовитися, як діяти, щоб побудувати "міст" (знайти компроміс).
5. Кожна команда пропонує своє рішення і пояснює, як вони уникнуть конфлікту.

Приклади конфліктних ситуацій:

• "Гучна музика": Один учасник хоче слухати музику голосно, інший — тишу для навчання. Як знайти компроміс?
• "Спільний простір": Двоє друзів сперечаються, хто має право сидіти на "улюбленому місці" в класі.
• "Кіно чи футбол?": Група друзів не може домовитися, що дивитися ввечері: фільм чи футбольний матч.
• "Забута річ": Один учасник позичив у друга річ і загубив її. Як знайти вихід із Після гри всі разом аналізують, які варіанти рішень були найбільш ефективними. Обговорюють, як уникати конфліктів у реальному житті.

Ця гра розвиває вміння домовлятися, чути інших і шукати компроміси

17. Вправа «Комплімент»

По колу передається м’яч, потрібно сказати комплімент сусіду справа, щось хороше про його риси характеру  Підсумки. Рефлексія.  (10 хв)