Екскурсія містом Чернівці...

Від першої писемної згадки про місто пройшло більше 600 років. Завдяки вдалому геополітичному розташуванню Чернівці швидко розвивалися, зокрема, дякуючи вдалій торгівлі. На кожній із сучасних площ міста колись торгували різноманітним крамом. На вулицях можна було почути кілька мов, у магазинах продавали найсучасніше вбрання з Франції, а в кав’ярнях подавали запашну віденську каву. Було у Чернівцях і чимало готелів. 
П’ять із них розташовувалися на Центральній площі міста, звідки ми розпочали нашу екскурсію. На Центральній площі ми завітали до дворику ратуші. Повернувшись на площу о 12 годині побачили Чернівецького сурмача, який грав мелодію "Марічка" з вежі ратуші.

З Центральної площі ми продовжили екскурсію пішохідною вулицею імені Ольги Кобилянської (колишня вулиця Панська), заглянули в дворики на цій вулиці - "Італійський дворик" та дворик Німецького народного дому.

По дорозі побачилт: Палац урочистих подій, ковану карету, Свято-Духівський собор, костел Серце Ісуса, Соборну площу, а також колишній Буковинський сейм, Німецький та Польський дім.
Заслуговує на увагу і Вірменська церква, яку спроектував архітектор Йозеф Главка. Наразі вірменська громада у Чернівцях невелика, тому приміщення церкви також використовують для урочистого розпису молодят та концертів органної музики.
Навпроти Вірменської церкви розташований Український народний дім. У свій час його відвідували – Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, Михайло Грушевський та Іван Франко.

Трохи нижче зустрілт «п’яну церкву», так у Чернівцях називають Миколаївський собор через форму його куполів. Зведений храм у румунському стилі бринковяну, проектував його архітектор Вірджіл Іонеску.

Поруч із цією церквою знаходиться греко-католицький собор Успіння Пресвятої Богородиці, який нещодавно відзначив своє двохсотліття.

Від Успенської церкви ми спустились до найстарішої частини міста - на площу Турецької криниці (нещодавно перейменовану на площу Марії).

З Турецького моста відкривається захоплююча панорама на долину річки Прут та лівий берег. У ясну погоду видно навіть навколишні села та найвищу точку Східноєвропейської рівнини – гору Берду. На самій площі – криниця, з якої колись брало воду чи не пів-міста. Тепер на площі окрім криниці є фонтан, який побудували до 600-річчя міста, 3-метровий "велосипед Гуллівера", квітковий годинник

Затишними вуличками ми перейшли до перших мурованих будівель міста: генеральський дім, дім полковника та гауптвахта. Костел Воздвиження Всечесного Хреста будували довго, але завдяки клопіткій праці і наполегливості місцевої громади його вдалося зберегти. Там досі відправляють меси під звуки віденського органу.

Поряд із костелом знаходиться незвичний будинок-корабель. Існує легенда, що у Чернівцях жили два брати, які мріяли про свій корабель і море. Першу мрію їм втілити майже вдалося.

Нижче незвичного будинку був готель «Молдавія». Там у 1847 р. двічі давав концерти видатний угорський піаніст Ференц Ліст. Неподалік, у приміщенні Музичного товариства, що на площі Філармонії, виступали С. Крушельницька, Е. Карузо, М. Лисенко, А. Рубінштейн, Ф. Шаляпін, Й. Шмідт, Сіді Таль. Відвідали будівлю Головпоштамту.

Також на площі знаходився готель «Брістоль». Ви його не зможете не помітити, адже будинок вирізняється вишуканим архітектурним стилем.

Від площі Філармонії у кількох хвилинах ходьби ми опинимося перед колишньою великою синагогою – Темплем. Виконана вона у мавританському стилі, але під час Другої Світової війни будівлю було підпалено. 1954 року будівлю відновили, але вже не як синагогу, а як кінотеатр. Фільми там демонструють досі.

На Театральній, яка колись називалася площа Єлизавети, а ще до того Фішпляц, бо саме там торгували рибою, тепер розташований Чернівецький музично-драматичний театр імені О. Кобилянської. Його спроектували австрійські архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер. Копія чернівецького театру є в німецькому місті Фюрт.
Також на цій же площі знаходиться колишній Єврейський народний дім, а напроти нього – будівля колишньої Палати ремесел і торгівлі, де тепер навчають студентів-медиків.
Поруч із палатою ремесел знаходився інший не менш важливий орган крайової влади – Палац юстиції, сьогодні - обласна адміністрація та обласна рада, серед чернівчан - "будинок з левами".

По дорозі до центральних корпусів Чернівецького національного університету проходимо: 1, 2 та 3ій корпуси університету, університетську бібліотеку, пам'ятник Юрію Федьковичу, а також колишню німецьку протестантську церкву.  

Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації розпочали будувати 1864 року, тривало будівництво майже двадцять років і було дуже дорогим на той час. Але Резиденція продовжує вражати і її без перебільшення можна назвати видатним архітектурним шедевром. З 28.06.2011 споруду внесено до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.